Бути тут і зараз

Чому ми так часто переживаємо про минуле, або напружено думаємо про кошмари чи успіхи майбутнього, збіднюючи сьогодення?

Тому що сьогоднішній темп життя спонукає людину до нескінченних турбот та ділання. Спочатку закінчити школу, потім вступити до інституту, знайти хорошу роботу, почати кар’єрне зростання, запевнити себе: «у мене все вийде» і рухатися далі. При цьому ще є будинок, діти, собака, яким теж необхідна увага, спортзал, щоб бути в тонусі, і маса інших турбот. І кожен раз люди кажуть собі: «завершу чергову роботу, тоді нарешті займуся тим, чим хочу, тим до чого душа лежить».

Темп життя, взятий для підкорення вершин, продиктований бажанням все встигнути – починає «висмоктувати всі соки», і до цього звикають, пристосовуються, отримують вигоду. Але ціною може стати фізичне здоров’я і психологічний стан.

Сучасні умови життя людини дозволяють їй постійно чимось займатися – дія оберігає нас від буття. І щоб до нього повернутися, бути тут і зараз, важливо вчитися зосереджуватися, прислухатися до своїх бажань, перебувати повністю в одному конкретному місці. Це тим більш важко, що соціум і сім’я часто вітають протилежне.

По-перше, це фіксація на минулому: необхідно виправдати покладені на людину очікування. Їй кажуть: пам’ятай коріння, не підведи сім’ю («Всі були медиками і ти повинен продовжити традицію»), потрібно пам’ятати про минулі помилки («Ти вже намагався в дитинстві грати на гітарі, нічого не вийшло і намагатися більше не треба»). Мартін Селігман, фахівець з депресії, один з основоположників позитивної психології, у своїй практиці прийшов до висновку про те, що люди, яким в дитинстві дозволяли займатися тим, чим вони хотіли, заохочували це і надавали максимум можливостей для таких занять, надалі вибирали професію до душі.

По-друге, фіксація на майбутньому: людину закликають «треба рухатися вперед, мотивувати себе далекими цілями! А в сьогоденні… можна й потерпіти». Але ні слова про те, що сам рух може і має приносити задоволення, відчуття наповненості змістом; мовляв, роблячи значимий вибір, ми маємо думати про майбутнє, наприклад, вибрати вигідну професію. Не ту, яка цікава і до якої лежить душа, а перспективну, яка обов’язково забезпечує безхмарну старість; або професію «під силу» («Ти все одно не станеш великим танцюристом, так що і починати не треба»).

І, по-третє, заборона зупинятися: головне постійно бути зайнятим; від неділання з’являється почуття провини. Неділання – це, начебто, не небажання, це лінь, а лінь – це погано, з нею треба боротися. А ще краще робити кілька справ відразу: дивитися ТБ і вишивати, їсти та читати, а в результаті – людина не занурюється повністю ні в одну зі справ і, по суті, знаходиться «ніде».

Що ж важливо?

Набути вміння жити тут і зараз! Щоб вимоги життя замість страху і бажання сховатися приносили радість, насолоду, задоволення. По суті: досліджувати своє ставлення до життя і самого себе. Зрозуміти: як ви ставитеся до своїх даностей і обмежень, чи приймаєте свою самотність, що цінуєте в людях, і хто вам важливий, як переживаєте свою тривогу, у що вірите, на що витрачаєте відведений час, чи знаходите сенс у своєму житті.

Допоможіть собі зрозуміти, що заважає бути тут і зараз. Наприклад, сорокарічна жінка знаходиться у відносинах з чоловіком, чекає, поки він попросить її руки і серця при певних змодельованих нею обставинах (свічки, музика, кільце). Вона переживає, ображається, пропускає при цьому його слова про те, що він хоче, щоб вони жили разом і, що він бачить її своєю дружиною і матір’ю їхніх дітей. Це показник того, що сьогодення – зовсім не звичайне місце проживання цієї жінки. Звичайно, її проблеми мають коріння в минулому, але їх рішення завжди в сьогоденні, оскільки незадоволена потреба або потреби можуть бути задоволені тільки в сьогоденні.

Як каже досвідчений сімейний терапевт Карл Вітакер: іноді треба звужувати свій світ, поки не опинишся в теперішньому часі.

Як зрозуміти, що відбуваються зміни?

Змінюється «мова», в граматиці зникають умовні речення: «я б хотів», «мало б бути», «як би», такі вирази, як «я і не тут і ніде», замість цього ми починаємо говорити про те, що є, що відчуваємо, що бачимо.

Дуже важливо пам’ятати: все те, що ви відчуваєте в даний момент – образу, здивування, злість, – все що «зараз», є у вищій мірі істинним, здається воно хорошим, поганим, важливим або маловажним.

Як повернути «тут і зараз»?

Перш за все – зупинитися, прислухатися, відчути себе, задуматися про себе, про свої бажання. Зрозуміти, наскільки важливо відкинути минуле, хороше воно чи погане, відкинути хороше або погане майбутнє, щоб просто бути. Бути– значить розвивати свою унікальність, свою здатність бути живим, бути тим, хто ти є, тут і зараз.